Ні Україні, ні Росії, ні жодній людині
Слава не належить - тільки лиш Христу.
Усвідомить всі ми із вами повинні
Божу ось цю істину вічну і просту.
Всі ми Богом створені по Його подобі,
Всі ми від Адама створені були.
Вічний Бог бажає, щоб усі народи
У любові, злагоді і в мирі жили.
Війни, землетруси, голоди і мори-
Все це через наші діється гріхи.
Розбрат, невдоволення, сльози, гнів і горе,
Люди, один одному несемо це ми!
Гітлери і Сталіни й їм подібні образи
Часто проявляються в багатьох із нас.
Ми ж з тобою, друже мій, вічним Богом обрані
Щиро прославляти Його повсякчас.
Блуд, розпуста, ненависть, подружня невірність,
Підлість і лукавство, здирство і обман-
Все оце принижує Бога й нашу гідність,
Все це нам нав'язує підлий сатана.
Ті, що в 45-му були побратимами,
Нищать один одного в безглуздій війні.
Україно рідная, будеш тоді вільною,
Коли на коліна станемо всі ми.
Перед Богом праведним в щирім покаянії
За всі нами скоєні й предками гріхи-
У ці дні непевнії і в ці дні останнії
Від всіх бід непроханих може Бог спасти.
Війна сорок п'ятого надала нам гарного
Урока: Німеччина через стільки літ
Попросила в Господа і в людини кожної
Прощення, що стільки принесла всім бід.
Примирімось з Господом, односельці милії!
Примирись із Господом, Україно вся!
Бог війну припинить враз, Бог всіх нас помилує,
Якщо будем славити Господа Христа.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8363 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Осень - Valentina Prokofjeva Сегодня утром, по дороге на работу, я как всегда проезжала по старой дороге мимо кладбища. Этой дорогой мне нравится ездить, потому что она сомаштабна человеку, в ней не теряешься, но как бы вписываешься в окружающую среду. Кругом сады, маленькие домики и узкая извилистая дорога по которой едва ли проезжают две машины. По ней нельзя торопится, и её объезжают любители скоростей.
В эти осенние дни принято зажигать свечи на могилках. Они так грустно светят своими огоньками, как будто о чём-то хотят нас предупредить. Но сегодня я как-то по новому на них обратила своё внимание и достав свой блокнотик, записала строки, которые легли мне на сердце.
Маршрут к другу - Наталья Шевченко В начале стихотворения я умышленно писала о Нём с маленькой буквы.Не знаю, но так по моему создаётся интрига и стихотворение читать интересней.Этот " он" постепенно становится " ИМ". Это так и есть...В людях- в родных, друзьях и подругах мы часто ищем утешение.Но оно только у Господа.И никто нас так не поймёт, как Он.
Крик души : На Восток будет путь ! - Татьяна Шохнина Данное видение взято с сайта http://otkrovenie2000.narod.ru/dnevnik.html и с озвученного файла перенесено на сайт " Газета для Тебя".
Сосуд излагает то, что Господь ему показал на будущее для народа Божьего. Каждый волен избирать то, что ему приемлемо, но пища для размышления дана не только для Америки или Канады. Это касается всех детей Божиих.
