Пряде зима, пряде пухнасту ковдру, білу,
В мереживо зими сповиті сплять поля,
Хустину розгорта розшиту заметіллю,
Як мати, над своїм, над сплячим немовлям.
Приспів.
Сніги, сніги лягли сніги глибоко,
Кошлаті пасма стелються до ніг,
Сніги, сніги куди не кинеш око,
А з неба все новий, новий спадає сніг.
Засипали стежки високі кучугури,
На річках навела мости із кришталя,
І музика бринить; то скрипки, то бандури,
Як в степових снігах метелиця гуля.
Приспів.
А прялка все гуде, співає колискову,
Мороз дрімотний ліс сріблом розфарбував,
Прядеться біла мла, кружляє знову й знову,
Хто, земле, це вбрання тобі подарував?
Приспів.
Сніги, сніги лягли сніги глибоко,
Кошлаті пасма стелються до ніг,
Сніги, сніги куди не кинеш око,
А з неба все новий, новий спадає сніг.
Микола Токарь. Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 11562 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Статья в газету : Странный звонок в ночи (Окончание "Истории..."). - Сергей Сгибнев Продолжение истории можно прочитать в рубрике "Крик души": "Храм и окурок" и "Пасхальное яйцо".
А вообще, со времени событий, описанных в первых частях, прошло девять лет. Жизнь продолжается, а значит продолжаются и чудеса.
Мир всем и обильные благословения.
