О Батько, де Тебе нема?
У темній ночі, в світлі дня,
Я бачу дивний світ створіння,
Який кує Твоя рука.
Я бачу шлях людських сердець,
Що сяє зорями на небі.
Я бачу зоряний вінець,
Що світлом лине в нас від Тебе.
Я бачу полум’я в очах,
Твоїх дітей, що прагнуть жити.
Я бачу Всесвіт на руках,
Твій Заповіт, щоб нам любити.
Любити все навколо так,
Як диво Божого створіння.
Як квітка квітне, як співає птах,
Нам треба це не знапастити.
Мир принести, де є війна,
В любові, вірі, та надії.
Щоб зруйнувалася стіна,
Нам треба стати всім як діти.
І подолаємо печаль,
Що каменем лежить на серці.
Лише поглянь за небокрай,
Він не далеко, так здається.
Лише скажи, що віриш ти,
В могутність Божої любові.
До Нього тільки ти звернись,
Він відповість, і дасть той спокій,
Якого прагне серце так,
Який ти бачиш в своїх мріях,
Розправиш крила, немов птах,
Мій друже, в нас ще є надія.
Анатолий Бляшук,
Вышгород Украина
Слушаю метал..., предпочтительно BLACK, DEATH, DOOM & GOTHIC..., но исключительно христианские коллективы)) e-mail автора:Revival_t@ukr.net сайт автора:личная страница
Прочитано 12608 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Глебка - Андрей Ефремов Эта необычайная история произошла много лет назад в семье моего старинного друга. 9 августа сыну товарища исполняется четырнадцать лет - прекрасный возраст. Каждый год мы собираемся на день рождения Глебки, желаем здоровья, долгой и счастливой жизни. И каждый раз вспоминается эта история, в которой и я был косвенным свидетелем: служили вместе. С разрешения друга публикую этот рассказ. Пишу от первого лица: просто так удобнее...
Проза : Наташкин дневник - Николай Погребняк Наташка, двадцатилетняя девушка, находясь в центре реабилитации наркоманов, тайно ведет свой дневник…
Через несколько месяцев она умерла.
